Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 22.02.2018, 01:00

Черкаська загальноосвітня школа I-III ступенів №24

Меню сайту
Архів новин
Пошук по сайту
Вхід
On-Line
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Цікаві заходи

Танцюють всі


 

 


Прощальний Дзвоник!!!

Газета кафедри української мови та літератури ЗОШ  I – III ступенів №24  міста Черкаси . 

Редактори:

вчитель української мови та літератури

Борисова Лариса Володимирівна

та учениці 11 – В класу

Кулик Аліса та Шпильова Анна.

 

 

 

 Мій перший урок

  Я вчуся уже в одинадцятому класі , але свій перший урок і досі пам’ятаю . Коли я вперше зайшов у свій клас , все там було мені дивно. Велика чорна дошка на стіні, шматки білої крейди, учителька, яка розсадила нас за парти та почала щось говорити , не пам’ятаю , що саме. Пам’ятаю також, як я вперше дістав зошит та почав виводити ручкою свої перші каракулі . Я ніяк не міг навчитися писати  рівні літери, вони в мене то лягали спочивати , то зростали до непомірної висоти. Біля мене сидів хлопчик , який уже вмів писати , у нього вже виходило гарно та красиво. 

Я зрозумів , що так не зможу , і поклав ручку на парту, але вчителька дуже сердито на мене подивилась , і я мусив узяти ручку й продовжувати писати.

 Пролунав дзвінок і мій перший у житті урок закінчився, і я вибіг на вулицю. Мені казали , що під час перерви можна бігати та стрибати досхочу. Погода була гарна, як зараз кажуть – «класна».

 Таким мені й запам’ятався мій перший урок.  

 

                              

                                       Хорольський В.

учень 11 – А класу 

 

 

 




Чого хоче людина ?!

 

Чого хоче людина?!

До чого прагне людина?

Чого вона хоче ?

Дивно, але ніхто не знає!

Іноді, вона намагається дістатися неба,

Наче б то зрівнятися з птахами,

Щоб підкорити незвідані висоти,

Але стрімко падає донизу!

Іноді, вона мріє зануритися,

Дістатися до самого ядра Землі ,

Щоб розгадати всі її таємниці,

Але сама матінка – природа не хоче розкриття ,

І через це не пускає вічного шукача глибоко !

Іноді , людина намагається зазирнути в майбутнє,

Чи виправити помилки минулого,

Але все ж прогрес не досяг відповідного рівня!

Але, іноді людина стомлюється від постійного шукання,

І хоче бути сама собою,

Але в неї знову ж не виходить,

Адже за постійними пошуками кращого, цікавого

Вона втрачає сама себе,

І лише тоді починає дійсно замислюватися

Чого ж вона хоче?!

Але відповідь криється десь дуже далеко

В середині кожного з нас,

І як найдовше шукаємо ми її на Землі ,

Тим більше віддаляємося від істини .

Хоч потрібно просто зануритися в себе

І там шукати ваших бажань ,

Які в майбутньому можуть пе6ретворитися на багаття щастя!

Шановні вчителі!

Оскар Уайльд колись сказав : «Хочеш зіпсувати людину – почни її навчати! »  Напевно, йому просто не поталанило з учителем , на відміну від всіх нас. Зараз ми , ваші учні, стоїмо на порозі нашого майбутнього , готуємося вступити у «доросле» життя і згадуємо світлі шкільні роки, які промайнули , неначе один  день , лишивши по собі сумні й радісні спогади , необхідні знання і безцінне вміння списувати...

І єдине слово , яке спадає на думку, рветься з уст – дякуємо ! Дякуємо за те , що жаліли нас і ставили гарні оцінки , що пробачали наші витівки , за те , що не жаліли нас і оцінювали знання по справедливості , що розказували батькам про незадовільну поведінку. Дякуємо за тремтячі колінки і шалене   калатання серця перед контрольною роботою , за неймовірну радість , яку відчуваєш , почувши : «Сьогодні уроки –скорочені!» Спасибі за те , що тепер ми знаємо , де знаходиться Кумо-Маницька западина, зі скількох відділів складається головний мозок , яка формула три- нітрогліцерину, що таке «амплітудна модуляція», які властивості мають арифметичні корені і багато іншої дуже цікавої і потрібної інформації. Дякуємо за свята, дискотеки , екскурсії… Дякуємо всім вчителям , які не спали ночами , займаючись криптографією, намагаючись розшифрувати загадковий почерк в шкільному зошиті. Дякуємо за Ваш педагогічний талант і сталеві нерви , за суворе дотримування правил і почуття гумору , за те , що всю свою душу Ви вкладали в нас , за прагнення виростити своїх учнів Людиною. За те , що показали : школа – маленька модель великого світу.  Величезна подяка й земний уклін за те , що школа стала для нас другою домівкою, а Ви, вчителі, - справді рідними людьми .   Дякуємо за співчуття , розуміння і виховання. Дякуємо за те ,  що серце стискає , а на очі навертаються сльози , коли розумієш , що прийшов час назавжди лишити шкільне життя . І , якщо Вам ще не набридло це слово, то ми Вам , дорогі наші вчителі, просто дякуємо – за все !!!

З любов’ю і повагою учні

одинадцятих класів.

 

Косухіна Олена

учениця 11-В класу


Дорогі випускники!

 

  Для учнів одинадцятих класів шкільне життя майже завершилося. Позаду залишилися роки , проведені разом , однією міцною родиною, роки сповнені радості, переживань , турбот , роки першої закоханості і міцної дружби .І на прощання ми вирішили  поспілкуватися з нашими вчителями про те , якими вони бачать нас у майбутньому , чого хочуть  нам побажати, на що сподіваються. 

Інтерв’ю з директором ЗОШ №24 Скирдою Г.Ф.

 

-         Що Ви хочете побажати випускникам 2007 року?

-         Дорогі мої випускники, для кожного з Вас я бажаю лише щасливого майбутнього, здійснення всіх Ваших мрій , бо у кожного мрії різні : одні хочуть успішно здати шкільні екзамени, вступити до вищих навчальних закладів, інші - щасливо вийти заміж , побудувати родину… Найголовніше міцного Вам здоров’я , і не лише Вам , а й Вашим близьким, бо коли рідна людина нездужає , то всі інші радощі життя Вам не милі. Успіхів Вам ! І не забувайте рідну школу.

-         Чи відрізняються випускники 2007 року від попередніх випусків ?

-         Випускники відрізняються не лише рік від року , а й дуже відрізняються між собою класи .

За мої п’ять років моєї роботи у цій школі , випуск 2007 року був найспокійнішим. Ці діти лишили багато приємних моментів, які залишаться в нашій пам’яті.

-         В кому із майбутніх випускників ви вбачаєте  політичних діячів чи просто відомих особистостей ? 

-         Я нікого не хочу образити тому, що кожен із Вас має дуже великий потенціал, і випуск 2007 року виділився дуже здібними  і талановитими дітьми.

  

Інтерв’ю з класним керівником 11-В класу Вороною Т.В.

 

-         Що ви хочете побажати випускникам 2007 року?

-         Дорогі мої дітки, ось і прийшов  час, коли Ви стали дорослими. Дитинство залишилося за плечима і ви вже в одному кроці від дорослих буднів. Мені дуже важко прощатися з Вами , адже за сім років ми стали міцною родиною .  У ваше майбутнє поза межами школи , я хочу провести Вас справжніми Людьми, особистостями , які зможуть себе проявити і в повну міру реалізуватися в житті. Любі діти , ніколи не забувайте Вашу класну маму і поріг рідної школи, бо Вас тут завжди чекають , Вам раді і готові підтримати і прийти на допомогу.

-          Який момент із життя класу запам’ятався найбільше?

-         Наші роки разом – це суцільні приємні і незабутні моменти , і виділяти щось одне не можна. Ми дуже часто влаштовували собі свято в буденний день , і не лише в школі , а й поза її межами. Хіба можна забути наші екскурсії визначними місцями України , виїзди на природу , прогулянки містом , незабутні святкові вечори , вечорниці , конкурси , Новорічний маска-рад …

-         Ким в майбутньому ви бачите своїх учнів ?

-         Лісового Богдана бачу представником влади . Загуменна Анна має чудові організаторські здібності , тому я вважаю , що її майбутня професія буде пов’язана з вихованням дітей . Ободовський Євген  -  представник будь-якої солідної фірми, бо проявитися він може  в найрізноманітніших галузях .Бондаренко Галина – хореограф , або вчитель вокального мистецтва.    

Інтерв’ю з учителем економіки Логіновою Ю.А.

 

- Що Ви хочете побажати випускникам 2007 року?

- Дорогі випускники! Бажаю Вам успіхів по закінченню школи. І хочу побажати Вам у будь-якій ситуації завжди лишатися Людьми. Щастя, здоров’я  і ніколи не забувайте Вашу рідну школу і своїх учителів.

 

Інтерв’ю з учителем російської мови та зарубіжної літератури

Лабай О.П.

 

- Що Ви хочете побажати випускникам 2007 року?

-         Я знаю Вас вже 7 років. І за ці роки Ви стали для мене дорогими і дуже близькими людьми. Я хочу , щоб ви пішли з школи і забрали з собою лише найкращі спогади. Я хочу, щоб ви навчилися поважати себе і знайшли своє місце у житті. Ми завжди Вас чекаємо і любимо!



Дорогим учителям

 

Настав наш час -  пора в дорогу…

На серці радість і тривога:

Дні безтурботні вже позаду –

Життя даватиме поради.

 

Нас вчили довго, терпеливо,

Щоб ми жили усі щасливо,

Та не завжди були ми вдячні,

Тож просимо у вас – пробачте!

 

Для нас Ви дорогі і милі:

Збагнути це тепер ми в силі…

Любов дає про себе знати ,

Як покидаєш рідну хату.

 

 

Настав наш час -  пора в дорогу…

На серці радість і тривога:

Дні безтурботні вже позаду –

Життя даватиме поради.

 

                                                               Тимошенко В.

учениця 11-А класу  

 

  

  Пора прощання

 Так  швидко роки пролетіли ,

Немов на лебединих крилах,

А з ними – радощі навчання.

І ось  пора – пора прощання.

 Ми будем завжди пам’ятати

Мудрі поради і слова крилаті –

Все , що серце нам зігрівало ,

Від чого крила виростали.

 І не забудемо ніколи ,

 Вас, вчителі, і рідну школу.

Де б не були ми, так далеко,

До вас прилиним , як лелеки. 

Так  швидко роки пролетіли ,

Корисні посилання
Сайт міністерства освіти
Центр оцінювання якості
Інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
Департамент освіти
Черкаський методичний кабінет
Черкаськa спеціалізованa школа І-ІІІ ступенів № 17
Черкаськa загальноосвітня школи І-ІІІ ступенів №34
Черкаськa спеціалізованa школа І-ІІІ ступенів №28
Черкаськa загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11
Черкаськa спеціалізованa школа І-ІІІ ступенів №3
Черкаський Гуманітарно-Правовий ліцей
Черкаська Гімназія №9
Календар
«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728

Create by Hitch © 2018