Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 19.03.2024, 09:35

Черкаська загальноосвітня школа I-III ступенів №24

Меню сайту
Архів новин
Пошук по сайту
Вхід
On-Line
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

На допомогу класному керівнику

Окремі завдання і напрями національно-патріотичного виховання на 2016/2017 навчальний рік

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/185-okrem-zavdannya-napryami-natsonalno-patrotichnogo-vihovannya-na-20162017-navchalniy-rk

                                                Як визначено в Методичних рекомендаціях з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році, наданих у листі Інституту модернізації змісту освіти від 25.07.2016 № 2.1/10-1828, питання національно-патріотичного виховання підростаючого покоління набуває особливої ваги. Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому. Основним документом щодо національно-патріотичного виховання є Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 № 580/2015. Відповідно до положень Стратегії, основними складовими національно-патріотичного виховання є: громадянсько-патріотичне виховання військово-патріотичне виховання духовно-моральне виховання. Завдання навчальних закладів — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. Мета заходів у сфері національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку. Заходи національно-патріотичного виховання Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання Інститут модернізації змісту освіти рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті. Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів. На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях. Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок. Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети. 20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах: єдиний урок загальношкільну лінійку позакласні виховні заходи. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні. Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є: фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України патріотичне виховання на традиціях українського козацтва пропаганда здорового способу життя волонтерська та пошукова робота проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України. З огляду на те що у 2017 році відзначатимуть 100-річчя початку подій Української революції 1917-1921 років, задля збереження пам’яті про цю історичну подію, вшанування пам’яті її учасників рекомендовано провести: практичні конференції, семінари, круглі столи, тематичні уроки, лекції, бесіди, присвячені подіям та постатям Української революції 1917-1921 років експозиції та виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів задля донесення інформації про події Української революції 1917-1921 років, підвищення інтересу до історії України у молоді «тижні історії» з відвідуванням учнями сучасної експозиції Музею Української революції 1917-1921 років Національного музею історії України. Форми національно-патріотичного виховання Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання доречно обирати з огляду на вікові особливості учнів, уподобання й інтереси, традиції навчальних закладів і місцевих громад, можливості навчального закладу тощо. З-поміж популярних форм національно-патріотичного виховання виокремлено такі, як: інтерактивна патріотична зарядка творчий проект «Алфавіт мого міста» тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!» авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва) гра-репортаж «Видатні імена сучасної України» звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю» патріотичний флеш-моб презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми зустрічі з цікавими земляками-патріотами акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права» реконструкція історичних подій виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних) портфоліо родинних реліквій і чи традицій написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста) станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність») створення інфографіки (шевронів, подій) «живий музей» реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій) конкурси есе, біографічних розвідок тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі) флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України) лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання) кастинг і розучування патріотичних пісень.

 

 

Додаток 1

до листа Міністерства освіти і науки України

від 30.07.2014 р. № 1/9-385                           

Методичні рекомендації

щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів

з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

  

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику навчального закладу:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

Додаток 2

до листа Міністерства освіти і науки України

від 30.07.2014 р. № 1/9-385

 

Методичні рекомендації

щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів

з питань поведінки у надзвичайній ситуації.

 

Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?

Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

 

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

- вимкнути світло, закрити вікна та двері;

- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);  

- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.    

  1. У разі загрози чи ведення бойових дій:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

- відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

– попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

- уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

- якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

- виконати всі інструкції рятувальників. 

4. Під час повітряної небезпеки:

 - відключити живлення, закрити воду і газ;

- загасити (вимкнути) пристрої для опалення; 

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

- дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5.Під час масових заворушень: 

- зберігати спокій і розсудливість; 

- під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей; 

- не піддаватися на провокації; 

- надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

  1. . Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

- постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;

- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

- виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;

- нічого не просити, їсти все, що дають;

- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

- під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;

- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

  1. . При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька; 

- переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.

     -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Витяг

 

із спільного наказу департаменту освіти та гуманітарної політики та Соснівської

служби у справах дітей № 84, 17 від 15.02.2008

Додаток 3

Перелік документів, які повинні долучатись до заяви законних представників інтересів дитини за умови:

1. Переходу дитину в іншу школу міста:

- заява батьків, або осіб, які їх замінюють, із зазначенням причини вибуття;

- довідка із навчального закладу, куди переходить учень, про можливість його зарахування;

- довідка-підтвердження про зарахування учня до іншого навчального закладу.

 

2. Переходу учня на іншу форму навчання (ПТУ, коледж, вечірня школа) за наявності базової освіти:

- заява батьків, або осіб, які їх замінюють, із зазначенням причини вибуття;

- довідка із навчального закладу куди переходить учень, про можливість його зарахування;

- довідка-підтвердження про зарахування учня до іншого навчального закладу.

 

3. Виїзду сім’їз дітьми, які є учнями школи, за межі міста, але в межах України:

 

- заява батьків, або осіб, які їх замінюють, із зазначенням причини вибуття;

- довідка із навчального закладу куди переходить учень, про можливість його зарахування;

- у разі зміни місця проживання - копія довідки ССД про дозвіл на зняття з реєстрації з місця проживання;

- довідка-підтвердження про зарахування учня до іншого навчального закладу за новим місцем проживання.

 

4. Виїзду сім’ї за кордон:

- заява батьків, або осіб, які їх замінюють, із зазначенням причини вибуття;

 - копії виїзних документів дитини або закордоних паспортів батьків, в які вписана дитина, віза, посвідка на проживання;

- в разі виїзду дитини з одним з батьків, копія нотаріального посвідчення дозволу на виїзд дитини  іншого з батьків.

 

Витяг

із спільного наказу департаменту освіти та гуманітарної політики та Соснівської

служби у справах дітей №770/129 від 27.11.2009

5. У разі перебувння дитини на санаторно-курортному лікуванні:

- отримати  від батьків заяву та копію санаторно-курортної путівки;

- не видавати наказ по школі про тимчасове відрахування учня;

- класним керівникам на сторінці обліку пропусків занять та на предметних сторінках написати слово "санаторій" та вкласти

 в журнал довідку з оцінками учня із санаторія;

- вчителям-предметникам виставити у журнал тематичні та семестрові оцінки на підставі довідки із санаторія.

 

ПОРАДИ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ В РОБОТІ З БАТЬКАМИ 

 

Батьківські збори – як військовий парад. Кожен раз вимагається наново демонструвати свої можливості. Краще, щоб наочно. А головне батьківське питання завжди те саме: що відбувається з моєю дитиною в школі?

Дякуйте батькам за все підряд. Багато разів за одне й теж саме. Обов'язково у присутності всіх. Дякуйте учням за їх надзвичайних батьків. Дякуйте бабусям і дідусям за те, що зустрічають дітей зі школи, допомагають організовувати шкільні свята. Окремо дякуйте татам – за виняткову увагу до потреб школи, за найменший крок назустріч дитині й учителю.

Звичайно, вияв вдячності може бути будь-яким. Але особливо запам'ятовуються листи з подякою.

Записи в щоденнику улюбленого дитяти – найболючіша тема для багатьох батьків. Як правило, записи невиразно інформують про те, чого дитина не виконала в школі. А якщо змінити тактику і почати писати позитивні, схвальні відгуки дякувати дитині офіційно (письмово), регулярно закріплюючи похвалу? Так, це потребує вашого часу, але воно цього варте!

Основне завдання школи, якщо вона справді хоче розірвати ганебне коло протистояння з батьками з приводу прав і обов'язків за виховання і навчання дітей, – переконати батьків у своєму щирому бажанні розділити цю відповідальність порівну.

Батьки не повинні боятися школи (пригадайте відсутність оптимізму на обличчях батьків, коли ви їм повідомляєте про чергові батьківські збори). Батьки не повинні почуватися у школі гостями, яких запрошують тільки на великі свята, або підсобними робітниками для миття вікон чи фарбування парт, або безрозмірними гаманцями, з яких треба "витрушувати" необхідну суму в разі потреби.

Ніколи не "викликайте" батьків до школи. Завжди запрошуйте їх поговорити. І неодмінно наперед. Не практикуйте ситуації "Щоб завтра батьки були у школі!". Адже розмова під гарячу руку призводить до протилежного результату. До того часу, поки зустріч учителя і батьків буде для дитини покаранням, розраховувати на повноцінну співпрацю передчасно...

Вивчайте батьків (та інших членів сім'ї) за їх інтересами, сферою професійної діяльності, методами виховання, але не як маму Світлани чи тата Михасика, а просто як досвідчених дорослих людей, з якими вам доводиться вирішувати спільні проблеми. Можливо, ви зустрінетеся з дивовижними людьми, і вони стануть відомими завдяки вашій щирій зацікавленості.

Учіться у батьків, адже вчитель – це не обов'язково та людина, яка знає більше, а та, яка знає інше.

Ніколи не дорікайте батькам, які не відвідують батьківські збори, адже це не сприяє їх бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро (без іронії) радійте їх появі у вашому класі.

Обов'язково звертайтесь до батьків по імені та по батькові, а не кажіть "мама Михайлика". Інакше може скластися враження, що батьки мають значення для вас тільки в такій ролі.

Ви досягнете

Корисні посилання
Сайт міністерства освіти
Центр оцінювання якості
Інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
Департамент освіти
Черкаський методичний кабінет
Черкаськa спеціалізованa школа І-ІІІ ступенів № 17
Черкаськa загальноосвітня школи І-ІІІ ступенів №34
Черкаськa спеціалізованa школа І-ІІІ ступенів №28
Черкаськa загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11
Черкаськa спеціалізованa школа І-ІІІ ступенів №3
Черкаський Гуманітарно-Правовий ліцей
Черкаська Гімназія №9
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Create by Hitch © 2024